Напрасно драл учитель уши
Бедняге много лет подряд,
Чтоб научился ими слушать.
А лучше он надрал бы зад.
Наш автор был тупей ботинка,
О Боге думал: \"повторист,
магнитофон или пластинка
заигранная, - так речист\".
Когда всё в жизни с миром, ладом,
То это лучше всех примет,
Что Бог тогда с тобою рядом.
А коль облом, то Бога нет.
Сменил ботинки на бахилы:
Коль уж тупой, то до могилы.
Комментарий автора: На стих А.Грайцера "Главный урок":
http://www.foru.ru/slovo.69141.3.html
"И я местами начал думать,
И согласись, что был резон,
Что Ты не то, что очень умный,
Но стал Ты как магнитофон".
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Варіація слів на пісню \\\"Щедрик\\\" - Melista Мені дуже подобається мелодія \\\"Щедрика\\\". При чому - на англійську манеру виконання. Хотілося на цю мелодію чогось більш християнського й справді різдвяного... Може, комусь ці куплети стануть в нагоді.
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
